У студії “Радіо На Дотик” ми поспілкувалися з Рудольфом Акопяном, співзасновником громадської організації “Лабораторія досліджень у сфері оборони” та директором зі стратегічних комунікацій Центру досліджень безпілотних систем. Він розповів про тенденції розвитку безпілотних технологій в Україні, досягнення Запорізького регіону та перспективи на 2025 рік.
Від початку повномасштабного вторгнення Україна продемонструвала вражаючу здатність адаптуватися до викликів сучасної війни. Одним із ключових елементів цієї адаптації стало масштабне впровадження безпілотних технологій. Рудольф Акопян, розповів про минуле, сьогодення та майбутнє дронів в Україні.
Від “дронів на кухні” до високотехнологічної галузі
Еволюція виробництва безпілотників в Україні відбувалася стрімкими темпами. Як розповідає Рудольф Акопян, 2023 рік можна охарактеризувати як період “дронів на кухні” – час, коли виробництво тільки зароджувалося і часто відбувалося в імпровізованих умовах. 2024 рік став роком масштабування, а 2025 обіцяє стати справді “ударним”.
За останні два роки українська дронова індустрія пройшла шлях від аматорських майстерень до повноцінних виробничих ліній. Наразі в Україні працює понад 200 виробників безпілотних систем різного призначення. За даними Мінстратегпрому, лише за перше півріччя 2024 року українські підприємства виготовили більше 300 тисяч дронів різних типів.
Важливу роль у цьому процесі відіграла державна підтримка. Агенція оборонних закупівель та Держспецзв’язок налагодили систему державних замовлень, створивши стабільний попит на продукцію вітчизняних виробників. Бюджет на закупівлю дронів постійно зростає, що дозволяє виробникам планувати довгострокові інвестиції в розвиток виробництва та нові технології.
Технологічні виклики та українські відповіді
Одним із головних технологічних викликів для українських операторів дронів залишається протидія системам радіоелектронної боротьби (РЕБ) противника. Акопян визнає, що в цій сфері росіяни мають певні переваги, проте українські розробники знаходять ефективні рішення.
Сьогодні в Україні з’являються дрони, що працюють на оптоволокні та не піддаються впливу РЕБ, а також системи з автономним наведенням, які можуть діяти навіть за умов повного блокування сигналу. Виробники постійно адаптуються до нових викликів, змінюючи частоти роботи систем управління та впроваджуючи нові технології.
Значний прогрес досягнуто у впровадженні штучного інтелекту в безпілотні системи. Сучасні українські дрони оснащені системами захоплення цілі, що дозволяють їм самостійно наводитися на ціль навіть при втраті зв’язку з оператором. Така технологія значно підвищує ефективність та живучість дронів в умовах активної протидії з боку противника.
За оцінками міжнародних експертів, українські FPV-дрони за своїми характеристиками не поступаються, а в багатьох аспектах перевершують російські аналоги. Згідно з дослідженням Королівського інституту об’єднаних служб (RUSI), українські безпілотники демонструють вищу точність наведення та стійкість до перешкод.
Боротьба за повітряний простір
Окрім розробки власних дронів, українські фахівці активно працюють над створенням систем протидії ворожим безпілотникам. Особливо успішним став досвід на Запорізькому напрямку, де завдяки спеціально розробленим дронам-перехоплювачам вдалося суттєво очистити небо від російських розвідувальних БПЛА.
Акопян розповідає, що за останні місяці кількість ворожих розвідувальних дронів у повітряному просторі над Запоріжжям зменшилася на 85-90%. Це критично важливо в контексті протидії новим загрозам, зокрема керованим авіабомбам (КАБ), які з жовтня 2024 року стали однією з найнебезпечніших загроз для українських позицій та населених пунктів.
Для ефективної протидії КАБам необхідно, перш за все, позбавити противника можливості вести повітряну розвідку, оскільки без точних координат цілей застосування цих боєприпасів стає значно менш ефективним. Другим важливим компонентом є розгортання систем протиповітряної оборони, здатних не допустити російські літаки-носії до зони скидання бомб.
За даними української розвідки, Росія щомісяця виробляє близько 1500 керованих авіабомб різних типів. Для порівняння, у 2023 році цей показник не перевищував 500 одиниць на місяць. Це свідчить про те, що противник робить ставку на цей тип озброєння, що вимагає від України розробки комплексних рішень для протидії.
Взаємодія з державою та перспективи розвитку
Важливим аспектом розвитку галузі є налагодження ефективної співпраці між виробниками, військовими та державними структурами. Акопян відзначає вагому роль зворотного зв’язку від військових, які використовують дрони в бойових умовах. Саме на основі їхніх відгуків та пропозицій здійснюється вдосконалення наявних моделей та розробка нових.
Цікавим нововведенням стала система рейтингу уражень, яка спочатку була запроваджена Держспецзв’язком, а тепер поширюється на рівень Міністерства оборони та Генерального штабу. Суть її полягає в тому, що підрозділи, які демонструють найкращі результати у використанні дронів, отримують більше нових апаратів. Це стимулює ефективне використання техніки та створює здорову конкуренцію між підрозділами.
Говорячи про майбутнє, Рудольф Акопян прогнозує, що 2025 рік стане переломним для галузі. Збільшиться не лише кількість, але й якість дронів. Зростання конкуренції між виробниками сприяє підвищенню стандартів якості та впровадженню нових технологічних рішень. Виробники активно працюють над створенням нових типів дронів, зокрема таких, що ефективно протидіють ворожим розвідувальним БПЛА та іранським “Шахедам”.
За прогнозами Мінстратегпрому, до кінця 2025 року Україна планує збільшити виробництво дронів у 2,5 рази порівняно з показниками 2024 року. Очікується, що загальна кількість виготовлених безпілотників різних типів перевищить 1 мільйон одиниць.
Варто зазначити, що продукція українських виробників дронів викликає значний інтерес серед іноземних партнерів. Кілька українських компаній вже підписали контракти на експорт своїх безпілотників до країн НАТО. Це не лише приносить додаткові кошти українським виробникам, але й свідчить про високу якість та конкурентоспроможність вітчизняної продукції на міжнародному ринку.